ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЮНАКІВ
Юність-період розвитку людини, що
відповідає переходу від підліткового віку до самостійного дорослого життя.
Хронологічні межі юності визначаються по-різному, найчастіше виділяють ранню
юність – старший шкільний вік (від 15 до 18 років) і пізню юність (від 18 до 23
років). До кінця юнацького періоду завершується фізичне дозрівання.
Психологічний зміст юності пов’язаний з
розвитком самосвідомості, вирішенням завдань професійного самовизначення і
вступом до дорослого життя. У ранній юності формуються пізнавальні й професійні
інтереси, потреба в праці, здатність будувати життєві плани, суспільна
активність.
У юності остаточно переборюється властива
попереднім етапам онтогенезу залежність від дорослих і затверджується самостійність
особистості. У відносинах з однолітками при збереженні великої ролі
колективно-групових форм спілкування зростає значення індивідуальних контактів
і прихильностей.
Юність – напружений період формування
моральної свідомості, вироблення ціннісних орієнтацій та ідеалів, стійкого
світогляду, громадянських якостей особистості. Відповідальні й складні
завдання, що стоять перед індивідом у цьому віці, у несприятливих або
мікросоціальних умовах може призвести до гострих психологічних конфліктів і глибоких
переживань, до кризового перебігу юності, до різноманітних відхилень в
поведінці юнаків та дівчат від пропонованих суспільних норм.
Новий віковий етап –
рання юність
Він приходиться на 14-17 років, це ІХ-ХІІ
клас. Цей етап вважається третім світом, що існує між дитинством і дорослістю
(Кулагіна І.Ю.). Перед дитиною вперше стає питання професійного самовизначення:
Що робити – продовжити навчання в школі чи піти в училище?
В цей час посилюється значущість власних
цінностей. Якщо раніше підлітки судили про себе категорично, то старшокласники
– більш тонко. Наприклад: “Я не гірше, але і не краще інших”. “У мене поганий
характер, але він мене влаштовує”.
Підвищується рівень тривожності, як
хлопців, так і дівчат у зв’язку з випускними екзаменами, початком нового
життєвого шляху.
Проблема професійного самовизначення стає
актуальною у цьому віці і тому старшокласників більш цікавить спілкування з
дорослими, чий досвід, знання допомагають орієнтуватися у питаннях, пов’язаних
з майбутнім життям. Старшокласників хвилюють філософськи питання про сенс
життя, про місце людини у цьому світи, про своє місце в житті. Ці питання
хвилюють їх більш ніж міжособистісні стосунки.
Умови особистісного розвитку юнаків.
Як відбувається процес
становлення особистості в юнацькому віці?
Вважається, що до повноцінного становлення
особистості приводять пошуки і сумніви, характерні для цього віку. Але процес
становлення особистості в усіх старшокласників відбувається по-різному.
Деякі старшокласники поводять себе в цей
період спокійно, ї не власні романтичні пориви, які асоціюються з юнацьким
віком. Їх влаштовує спокійний упорядкований спосіб життя. Вони більш
цікавляться загальноприйнятими цінностями, в більшості своєї орієнтуються на
оцінку оточуючих, спираються на авторитет. В них, як правило, гарні стосунки з
дорослими, а вчителям вони майже не завдають клопіт.
Але такі діти стають менш самостійними,
більш пасивними, іноді більш поверхневими в своїх прив’язаностях і захопленнях.
Другий варіант розвитку. У дітей високий
рівень саморегуляції, емоції добре контролюються, не буває різних емоційних
зривів. Діти рано визначають свої життєві плани та намагаються їх досягти.
Але в них слабо розвинена рефлексія та
емоційна сфера. Такі діти не впевнені в собі і погано себе розуміють. Діти
імпульсивні, непослідовні у вчинках та стосунках, недостатньо відповідальні.
Часто вони заперечують цінності батьків, але не можуть запропонувати нічого
свого. Став дорослим, вони продовжують метатися і довго залишаються
неприкаяними.
Які ж умови, розвитку
впивають на процес самовизначення:
спілкування з дорослими. Юнаки прагнуть до
встановлення емоційних контактів з батьками. Батьки стають для них авторитетом
(ідеалом), бо мають більший життєвий досвід, який старшокласникам є дуже
потрібний,
спілкування з однолітками є
інтимно-особистісним. Зміст такого спілкування – реальне життя, а не життєві
перспективи. З найкращою подругою (другом) обговорюються випадки найбільших
розчарувань, які переживаються зараз, стосунки з представниками протилежної
статі.
Зміст такого спілкування – реальне життя,
а не життєві перспективи. Таке спілкування є секретним, інтимним воно підтримує
такі особистісні характеристики, як само прийняття, самоповага.
Дружба. Любов.
Сексуальний розвиток юнаків.
В юнацькому віці потреба в інтимності ненаситна,
задовольнити її важко. Критерії дружби ускладнюються. Самі юнаки відмічають, що
“справжня дружба зустрічається дуже рідко”. Емоційна напруженість знижується з
появою любові.
Потреба в любові у цьому віці пов’язана
по-перше, з потребою в емоційному теплі, порозумінні, душевної близькості.
Сексуальна потреба, особливо різко, виражена у хлопців. Вони відчувають в
стосунках з протилежною статтю прив’язаність та сильний еротизм. Називають такі
стосунки любов’ю. Учні відчувають свою сексуальність, але по-різному до неї
ставляться. Найчастіша, у таких випадках психологічним захистом є аскетизм або
інтелектуалізм. Замість того, щоб навчитися контролювати прояви своєї
чуттєвості, вони прагнуть повністю їх подавити: аспекти – тому, що чуттєвість
“брудна”, а інтелектуали – тому, що вони “нецікава”.
Дуже важливим для подальшого дорослого
життя є перший досвід кохання у юнацькому віці, те, кого і як буде любити вже
доросла людина.
Новоутворення юнацького
віку є професійне і особистісне самовизначення
Складним є питання професійного
самовизначення для юнаків, бо в основі ставлення до професій лежить не власний,
а чужий досвід – відомості, отримані від батьків, друзів, з телепередач і т.п.
Цей досвід – абстрактний не пережитий дитиною.
Особистісне самовизначення пов’язане з
новою внутрішньою позицією, яка включає усвідомлення себе як члену суспільства,
прийняття свого місця в ньому, а також з сприйняттям часу – сприйняття
теперішнього з точки зору майбутнього.
Резюме
Психологічний зміст юності пов’язаний з
розвитком самосвідомості, вирішенням завдань професійного самовизначення і
вступом до дорослого життя. У ранній юності формуються пізнавальні й професійні
інтереси, потреба в праці, здатність будувати життєві плани, суспільна
активність.
Немає коментарів:
Дописати коментар